У першій половині XIX століття на ділянці стояв будинок, де з 1819 року жив генерал М. Раєвський з родиною і де 1821 року перебував Олександр Пушкін; будинок знесли під час будівництва Печерської фортеці. 1881 року садибу сформували для Київського відділення Попечительства про сліпих. У 1882–1883 роках за проєктом інженера М. Максимовича звели головний будинок; училище відкрилося у вересні 1884 року. Сироти й нужденні вчилися безкоштовно; 1913 року тут виховувалося 100 учнів. Була й домова церква святого Павла.
Відділення з 1881 року очолював педагог Олексій Андріяшев, колишній директор Першої гімназії. У діяльності товариства брали участь Н. Терещенко, В. Ханенко, професори й історикиня Н. Полонська-Василенко. 1907 року на Кловському узвозі звели гуртожиток для сліпих робітниць на 20 осіб. Після революції будинок займали силові відомства; 1992 року колишній гуртожиток передали Представництву ООН в Україні.