Будинок, у який переїхав його власний архітектор. Ділянка на тодішній Фундуклеївській належала Олександрові Терещенку. Після його смерті 1911 року власницею стала Єлизавета Крушевська, і 1913-го на її замовлення тут постав прибутковий будинок за проєктом Кароля Іваницького. Фасад тримає циліндричний еркер, що тягнеться від третього до шостого поверху, — такий собі вертикальний акцент для вулиці, де сусіди змагалися в декорі.
Того ж 1913 року в будинку відкрилася одна з найкращих меблевих крамниць Києва — варшавської фірми «Щербинський і Ко». Будинок мав телефон, що тоді ще було предметом гордості.
А приблизно в 1915–1919 роках Іваницький і сам оселився тут — у квартирі № 10 на шостому поверсі. Кращої перевірки проєкту не вигадаєш: архітектор щодня підіймався сходами, які сам накреслив.
Ділянка належала Олександрові Терещенку; після його смерті 1911 року власницею стала Єлизавета Крушевська. 1913 року на її замовлення звели прибутковий будинок за проєктом архітектора Кароля Іваницького у формах модерну з неокласичними елементами. Центральну вісь фасаду на рівні третього–шостого поверхів виділяє циліндричний еркер.
1913 року тут відкрилася меблева крамниця варшавської фірми «Щербинський і Ко». Приблизно в 1915–1919 роках у квартирі № 10 на шостому поверсі жив сам архітектор.
Кароль Іваницький — київський архітектор, автор цього будинку; жив тут приблизно в 1915–1919 роках, у квартирі № 10. · Єлизавета Крушевська — власниця ділянки, замовниця будинку (1913).
Звід пам’яток: Б. Хмельницького, 32 · Богдана Хмельницького, 32 — Вікіпедія