1898 року садибу придбав купець першої гільдії С. Ліберман, голова «цукрової» династії; за проєктом Володимира Ніколаєва старий особняк надбудували, додали крило, парадні сходи й новий неоренесансний фасад з маскаронами й банями. У лівому крилі першого поверху працювали правління цукрових заводів Ліберманів, на другому жила багатодітна родина. Одне з приміщень мало розсувну стелю для свята Суккот; у будинку була власна молитовня, де відспівали вбитого власника. Збереглися 17 кахляних груб, частково фірми І. Андржейовського, мармурові сходи з монограмою «Л. С.», мавританські плафони. Імовірно, у 1889–1896 роках особняк орендував генерал-губернатор О. Ігнатьєв. Після 1917 — військова цензура, дитячі ясла, Раднарком; з 1953 — Спілка письменників України.
Банкова, 2 — особняк Лібермана, Будинок письменників
Цукровий магнат Ліберман купив цей особняк 1898 року й перебудував його в палац. Одну кімнату на другому поверсі зробили з розсувною стелею: на свято Суккот родина відкривала її, щоб за звичаєм милуватися зоряним небом. Тепер тут Будинок письменників — і саме тут 1989 року відбулися перші збори, з яких постав Народний рух України.
Пошкоджений війною · 01.01.2025
Під час новорічної атаки дронів у Будинку письменників вибило майже всі вікна — 85, у 14 пошкоджено рами — і частково пошкоджено фасад.
Джерело: 24 Канал (дані комісії КМДА)
Історія
Відомі люди
родина С. Лібермана — цукрозаводчика; генерал-губернатор О. П. Ігнатьєв і його син О. О. Ігнатьєв — згодом військовий дипломат і письменник-мемуарист (імовірно, 1889–1896).
Джерела
Звід пам’яток: Банкова, 2