Садиба стоїть на червоній лінії забудови, на верхній (бульварній) ділянці вулиці, і має порівняно широкий фронт. Наприкінці XIX століття належала родині Кістяківських, 1900 року її придбав домовласник М. Відмунт (Відмонт). На його замовлення замість первісних невеликих споруд звели фасадний будинок № 14 (1900–1901, арх. А. Краусс), пізніше — флігель № 14-б (також Краусс). З середини 1900-х років садиба належала В. Кістяківській. Споруда зводилася як прибутковий житловий будинок із магазинами в нижньому поверсі.
Фасадний будинок п’ятиповерховий (через великий перепад рельєфу нижній поверх на правому фланзі став цокольним напівповерхом), цегляний, двосекційний; парадні сходи наближені до центральної осі, чорні — у тильних флангових ризалітах. Фасад пишно оздоблено в стилі «київського ренесансу» за симетричною триосьовою схемою, притаманною творчості Краусса. Центральну вісь підкреслює велика арка проїзду, до якої прилягають парадні під’їзди обох секцій; на четвертому–п’ятому поверхах влаштовано портик із двох тричвертєвих корінфських колон, увінчаний антаблементом і трикутним фронтоном із пальметами у фризі. Площину розчленовано рустованими лопатками, широко застосовано ліплення: гірлянди, картуші в замкових каменях, меандри, пальмети й мушлі. Збереглися вхідні парадні двері, метласька плитка й мармурові сходи, а кувані ґрати арки, колись втрачені, тепер поновлено. Флігель № 14-б у рисах пізнього еклектизму був двоповерховий; 1946–1948 років на нього надбудували два поверхи, а ліплення з виноградною лозою на аркових вікнах другого поверху передає риси модерну.
У садибі мешкали відомі лікарі й учені. Георгій Брюно (1862–1919) — акушер-гінеколог, керівник акушерсько-гінекологічної клініки (1913–1919), який першим в Україні робив операції розширеної абдомінальної екстирпації шийки матки при раку, безкоштовно працював у кількох лікарнях і очолював Товариство охорони материнства і дитинства. Юлій Лауденбах (1863–1910) — фармаколог, завідувач кафедр фармакології та фізіології Київського університету. Павло Морозов (1846–1927) — хірург, професор університету, проректор, один із фундаторів медичного відділення при Вищих жіночих курсах і директор Київського жіночого медичного інституту з 1916 року; пізніше жив на Стрілецькій, 12. 1917–1919 років у квартирі № 19 жив Богдан Кістяківський (1868–1920) — філософ, соціолог і правознавець, академік УАН з 1919 року, син професора права Київського університету О. Кістяківського. У січні 1917-го він переїхав до Києва, викладав в університеті, під час УНР і Української Держави брав участь в організації Української академії наук і реформі вищої школи, 1918 року був обраний сенатором і членом Адміністративного генерального суду. Під час денікінської окупації Києва його відрядили до Ростова на переговори про збереження УАН; останній рік життя він провів у Катеринодарі. Його син Георгій (Джордж) Кістяківський — всесвітньо відомий хімік, радник президента США Д. Ейзенгавера з питань науки й техніки, один із винахідників американської атомної бомби.