Андріївський узвіз, 4/26 — дім юності історика Олександра Оглоблина

Будинок стоїть на розі Боричевого Току й Андріївського узвозу. Зведений 1874 року під керівництвом архітектора П. Спарро, можливо, за його ж проєктом, як приватний для І. Оглоблина. Двоповерховий, цегляний, П-подібний у плані, з однією квартирою на поверсі й коридорно-анфіладним плануванням. Відображає ранній етап київського масового домобудування доби еклектизму з бічним розміщенням сходів і дворовою галереєю. Фасади вирішено в цегляному стилі; головний фасад на узвіз має центрально-осьову композицію з фігурним щипцем горища, зубчастим фризом, міжповерховою тягою, пілястрами з рустом і простими лиштвами. 1899—1919 років тут жив історик Олександр Оглоблин (справжнє прізвище Мезько; 1899—1992). Його мати Катерина Лашкевич була дружиною П. Оглоблина, сина власника будинку, який дав пасинкові своє прізвище. У 1908—17 роках Оглоблин навчався в 3-й гімназії, де його вчителями були історики В. Ляскоронський і С. Голубєв; 1919 року закінчив історико-філологічний факультет університету святого Володимира. У січні 1919 року одружився з А. Фроловою й переселився до сусіднього будинку № 2г, що належав її братові. За даними Зводу, у будинку розміщується дитячий дошкільний заклад.

Олександр Оглоблин (справжнє прізвище Мезько) — історик, професор, громадський діяч, з 1970 року президент Української вільної академії наук у США (1899—1992); жив тут з народження до 1919 року. Катерина Лашкевич — мати Олександра Оглоблина, з відомого старшинсько-шляхетського роду. П. Оглоблин — міщанин, син власника будинку, вітчим Олександра, який дав йому своє прізвище. І. Оглоблин — власник, для якого збудовано будинок. П. Спарро — архітектор, під керівництвом якого будинок зведено 1874 року. В. Ляскоронський — історик, гімназійний учитель Оглоблина. С. Голубєв — історик, гімназійний і університетський учитель Оглоблина.